-Куме, що Ви тут сидите?
-Карасів ловлю.
-І що, зловили?
-Ні.
-Так звідки ви знаєте, що ловите карасів?
День 1.
Настав той довгоочикуваний момент. Я зліз з потягу Київ-Ужгород в Славському разом з дружиною. Дочекався відкриття якоїсь забігаловки, поснідав. Визначився з напрямком. Натулив на себе рюкзак і попер, тягнучи за собою дружину, яка тягнула на собі рюкзачок поменьше, фотік, і мій снінінг. Десь там, кілометрів за 9, в районі села Тухля мене чекали товсті форелі річки Опір
. Правда довелось протопати кілометрів 12-13 до місця, де можна було більш-меньш пристойно ставити намет. Постививши намет, перекусивши, я з нетерпінням зібрав снасть і почав незвичну для мене, першу у житті риболовлю в гірській річці. Вода була мутнувата після вчорашньго невеликого дощу. Пролазивши по берегу години чотири, використовуючи багато воблерів, блешень, різних проводок (апстрім, даунстрім, поперекстрім), обловив ямки, мілини, різного роду обратки. У підсумку -
Проте знайшов гарну, велику, рівну, суху поляну, на яку ми швиденько переїхали. Потім повечеряли і позасинали.
День 2.
Прокинувся до сходу сонця, витягнув з-під тенту намету спінінг, і знову поліз по берегу Опору. Обійшовши вже знайомі точки, вирішив пройтись вище за течиєю. Там річка робила віраж, і під зовнішнім берегом була глибина, і я міг туди спокійно докинути. Тим і зайнявся. Вода ставала прозорішою, і я поставив копію каміона коліру fire tiger, правда пофабованого в радикально чорний. В основному закидував воблер трохи вище за течиєю під протилежний берег і при проводці він проходив по дузі і виходив проти течиї вже на свалі, де глибина переходила в галькову мілину. Там його, вискочивши десь знизу, і схопила якась рибка довжиною сантиметрів близько 50-ти. Це проходило метрах в 5-ти від мене. Я підсік, рибка розвернулася, пару рухів, і через долю секунди вже зникла з поля зору разом з моїм воблером. Я просто офігел
. Як виявилось пізніше, коли я почав трохи відходити, якогось фіга, досі не розумію чому, фрікцион був затянут ну дуууже сильно як для моно 0.148. Навіть не встиг роздивитися, що то була за риба. Спочатку хотілося, щоб то була, звичайно, форель (не зловив, але потримав на гачку і можна буде дітям розповідати:"Здорова форель обірвала мій воблер" ), але потім прокручуючи події, як після омнезії, згадав гостроносий силует з великим вирізом хвостового плавця. Тепер доведеться розповідати:"Здорова марена відірвала мій воблер"
. Єдиний позитив - тепер відомо, який воблер зараз майже напевно працює. Дістаю аналогічний, тільки колір підкачав, зараз пофабую. Де мій маркер?
Але з’ясовується що я, роззява, його про...губив. В розпачі повертаюся до намету снідати і збиратися йти далі до наступного села - Гребенів.
Невеликий перехід - км 6. І ми росташовуємось на наступному місці. Збираю снасть. Починаю обстежувати р.Опір. Якраз поруч з наметом класна ямка. Далі перекат і мілина. І знову різні воблери, блешні, апстрім, поперекстрім, даунстрім... І диво, на перших сантиметрах проводки ударчик, тягну щось маленьке, це виявилась бистрянка. Я і раніше спостерігав виходи бистрянок за приманками, але тільки на Ugly Duckling виявились досить маленьки для цієї рибки гаки. Зупиняюсь біля намету, обловлюю ямку і простір кругом неї. Тут знайомлюся з рибалкою-ультралатщиком зі Львова - Віталієм (Wit). З’ясовую, що в Опорі є достатньо кленя, і що вода ще досить висока, як на цю пору. Тим часом Віталій щось тягне на свою мегу. Рибка з алими плавцями, клень - думаю, ось і підтвердження. Але то виявився підуст, гаки L-33 дуже глибоко сиділи в основі грудних плавців. Тим часом у мене гарне клювання на Л-44, цього разу з фрікціоном все ОК. І після недовгої боротьби кленик десь до півкіла на березі. Один з гаків сидить клибоко в оці риби, і після поради з Віталієм, вирішуєм, що ця риба з одним оком недовго протяне...Наступного дня клень був запечений в імпровізованій пічці з річкового каміння. Похлюпавши воблерами ще з півгодинки, іду вечеряти і спати.
День 3-й.
Вранці почав з ямки, але - нуль. Ще до того відстрелив Л-44
. Так пролазив години 3-4. Нічого не зловив. Вдень скупався в Опорі - вода не холодна, як для горної річки. Увечері переїхали ближче до села, т.як вранці треба було йти на електричку, щоб їхати до Львова. Пару годин до темряви пополоскав пасочки -
День 4-й.
Вночі пійшов дощ. Вода в Опорі стала як кава з молоком. Збиралися в перерві між зарядами дощу. Потім електричкою до Львова. День провели оглядаючи це прекрасне місто. І до дому.
Ось так, думав, що ловлю форель, а ловив, виявляється кленя:-).
Ще до того, тупо загубив свій саморобний краулер
, який відмінно працював по невеликому головлю.
Фото:1.Тухля;2.Ранок на Опорі;3.Тіпа готую сніданок;4.Гребенів;5.Бистрянка;6.Апстрім;7.Кленик-горянин ;8.Опір;