Ранок почався з приємної події, а саме з поздоровлення Андрія Zdan з минувшим ДН та врученням невеличкого подарунка від товариства
Через це, ми трохи забарились з підготовкою своїх бойових комплектів і, коли нарешті прийшли до суддівського столу на жеребкування, в шапці Іллі на мене сиротливо чекав останній папірець із номером 7. Сім так сім – число хороше
Стартувати мені випало з 4-ї вимостки, що також було непогано. Там ми зустрілись з моїм першим візаві – Сашком Метровським
Ще перед стартом, форель в нашій зоні ловлі почала проявляти себе поодинокими виходами, що зразу ж вселило надію на «рибний» старт.
Я вирішив почати з яскравих коливалок середнього розміру, з розрахунком на швидкий «гол», але перші спроби результату не дали. Причому ні в мене, ні в Сашка, але він першим змінює коливалку на воблер і відразу ж відкриває рахунок. Я пробую зменшити розмір коливалки до «мікро», але марно, а у Сашка вже друга риба, значить все ж таки вобчики...
Тим часом, перша десятихвилинка закінчується і аератор переходить до мене
Одразу ж перші клювання і перша риба, далі пусті виходи, розумію, що треба вести кренк з мінімальною швидкістю, але як тут не поспішати, коли пульс починає вибивати барабанну дріб – ще одна! Під кінець другої половини у Сашка клювання, але жвава форелька сходить з гачків приманки, а от мені, навпаки, щастить і я завожу третю переможну рибку до підсаки
Наступні три тури (вимостки 6, 8, 10) приносять тільки нульові нічиї, з тим і йдемо на перерву
Зрозуміло, що всі чекають на додаткове зариблення, з надією на пожвавлення кльову у наступних чотирьох турах, результати яких, скоріше за все, зіграють вирішальну роль у виявленні вісімки фіналістів.
5-й тур мені випадає провести на 12-й вимостці, причому, мій стартовий правий бік можна вважати вигіднішим через можливість викладати блешні ближче до садка, звідки проводили зариблення. Починаю з тяжкої артилерії – нічого, пробую зменшити вагу і ставлю 2-х грамову Дону – є контакт, але без засікання. Через кілька проводок знову клювання – сидить! А вже за мить – зійшла… Тим часом, видно, що на дальніх вимостках спортсмени постійно витягають рибу. Зміна місцями і, нажаль, марні спроби розмочити рахунок. У мого візаві теж кілька нереалізованих клювань, а в результаті прикра нульова нічия і шанси на потрапляння до фінальної частини стають ще більш примарними
Наступна вимостка №14. Перед стартом помічаю виходи риби на «дальньому кордоні». Сигнал сповіщає про початок туру – відразу засилаю 3,5-грамову Міу в місце виходу, бамс і є! В думках проноситься, щось на кшталт «ну зараз я тебе дістану», але форель показала «ось вам!» і розвинути успіх не виходить – контактів більше не має
При цьому, у хлопців, що ловили на 1-й вимостці починається просто «розрив», який закінчується, до речі, з рахунком 7:5 на користь Діми Малинка! Тим часом мій опонент – Євген Панасюк відстрілює приманку і тим самим майже дарує мені перемогу, витрачаючи дорогоцінний час на перев’язування. В результаті – перемога з мінімальною перевагою.
Сьомий тур, вимостка №2. Форелька крутиться, як раз в буферній зоні між 1-ю та 2-ю вимостками – нарешті сектор з активною рибою
Перші проби відразу приносять клювання в обох сусідніх секторах. Нажаль, перша заведена до підсаку форель виводить з ладу мою легенду – жилка якимсь дивним чином перекручується навколо тюльпану, а мої нервові спроби сходу розплутати цей незрозумілий вузлик виявляються марними
Не витрачаючи часу, переходжу на легшу снасть і в результаті виграю із рахунком 5:3. Настій відразу покращується
Останній восьмий тур випадає провести в секторі №3. Перша десятихвилинка не приносить жодного клювання ні мені, ні моєму опоненту – Дмитру Pochitalin. Видно, що спортсмени, які ловлять на 4-й та 5-й продовжують впевнено «доїти» аератор. Після зміни місцями, опинившись з лівого боку, не залишається нічого, як спробувати докинути до рибного «ельдорадо», хоча розумію, що тяжкі і відповідно більші за розмірами коливалки (єдине, що «долетить») можуть не надто зацікавити форель, що і без того піддається постійному пресингу. Розвідка Кумою (RC QM 3.3) показує, що шанси все ж таки є
Ще одна спроба – цього разу Кума повертається вже не сама. До кінця туру вдається заробити ще кілька клювань, але рахунок лишається незмінним.
Дванадцять «переможних» та чотири «нічийних» бали не тільки гарантували мені вихід до фінальної частини, а ще й дозволили очолити проміжний рейтинг, звісно, основна боротьба лишалась ще попереду.
Чверть-, та півфінал.
У відповідності до правил, спортсмен, з вищим рейтингом мав право обирати вимостку, а його опонент – з якого боку починати тур. Обираючи 4-ту вимостку, я свідомо йшов на ризик, адже логічно, що опонент вибере сторону найближчу до аератору, і мені, скоріше за все, доведеться його «наздоганяти». В принципі, так і вийшло, Костянтин обрав аератор. Перед стартом в мене були ще певні надії взяти хоча б рибку-дві в першій половині туру, форель було видно, але вона майже не реагувала на приманки
Почалися «нерви», але не тільки в мене, Костя те ж не зміг себе опанувати і завів до підсаки в першому періоді тільки дві форелі.
Здавалося б, відрив зовсім невеликий, але після перших трьох чи навіть чотирьох нереалізованих клювань, моє хвилювання ризикувало перерости в справжню паніку... Як кажуть, на «морально-вольових», вдалося зрівняти рахунок і продовжити боротьбу у фіналі за рахунок вищого рейтингу.
Ф-у-х, розумію, що ще одну подібну дуель я навряд чи витримаю, потрібно хоч трохи часу перевести подих. Тому для дуелі з Дімою Малінком обираю 2-й сектор, який вже на той момент майже повністю «охолонув» в плані кльову. Хоча, з іншого боку, лишалася ймовірність того, що результат дуелі може вирішити один-єдиний «хвіст», що може «влетіти» будь-якої миті. Так вже вийшло, що шальки терезів лишились незворушними і мій «лідерський» рейтинг знову приносить дивіденди та виводить мене до фінального поєдинку за перше-друге місця.
Фінал.
Моїм супротивником у фінальному двобої стала Вікторія, що в такій запеклій боротьбі зуміла виграти у своїх супротивників
Фінальній дуелі передував ще один запуск риби, через що, всі налаштовувались на активну ловлю активної ж таки риби, але форель знову продемонструвала свій норов і обидві пари фіналістів так не змогли розмочити рахунок
Ілля приймає вольове рішення розіграти долю п’єдесталу на безвідмовному сьогодні аераторі, коли один із спортсменів займає 4-ту, а другий 5-ту вимостки, перша зловлена риба вирішує долю поєдинку.
Першу дуель за бронзу я майже пропустив, обмірковувавши на що ж зробити ставку...
І ось він момент істини, монетка вирішує хто буде перший обирати вимостку. Вікторія виграє і обирає, безумно, щасливу для неї сьогодні п’яту вимостку. Мені лишається четверта, але я теж повністю задоволений.
Займаю своє місце, сигнал, набираю повні легені повітря і у воду летить маленький Винищувач (Forest Chaser 1.2 g.), приманка падає на поверхню, пауза в кілька секунд, перший повільний оберт ручкою, розумію, що риба вже на гачку, починаю виважування. Форель покірно обходить ріг огорожі аератора, але вже за кілька метрів до вимостки сходить… шок… таке відчуття ніби пропустив тяжкий удар і на мить хтось виключив світло, тільки шум у вухах та стукіт власного серця… Але правиця автоматично робить повторне закидання, коливалка, здається, в’язне навіть у повітрі, якийсь «контакт», нервова підсічка – ні… Заспокоїтись… Видихаю… Є! Намагаюсь не поспішати, форель ніби знущається і на останніх метрах робить спурт, тріск фрикціону, чи то скрегіт власних зубів
Нарешті підсак, коливалочка сама випадає з рота риби, реліз… ПЕРЕМОГА!!!
Ще раз дякую всім за цей чудовий та, безумовно, пам’ятний день! І до зустрічі!
Хоча, напевне, безлімітні форелеві риболовлі трохи зачекають, треба зробити паузу
