Досить тривалий час я ловив виключно спінінгом і виключно на веслах. Тому, досить часто, підходив впритул до лящових зграй. І от що я хочу сказати. Влітку, вдень лящ стояв на міляках на бистрині під навислими на пеньках та потонулих деревах оберемками трави та кушіру. Тільки наблизишся до такої химери - а звідти зграя - аж дух перехоплює. Це там, де бистрина, а от на зарегульованій ділянці, лящики трималися на межі трави, якою поросла піщана коса, і глибини. Рано -вранці вони паслися на міляку. Кинеш фідером кормак, а вони плюхаються від переляку. І клювали теж на межі трави і звалу в глибину досить добре вдосвіта і поки сонечко торкнеться верхівок дерев. Але це все є прийнятним виключно до певної водойми і певного місця.
|