"Сядешь в последний трамвай,
Листья ногами пинать, в парке.
Залпом последний стакан,
Майка и жизнь, всё на изнанку."(И. Черт)
І якось наче знаєш - на календарі вже жовтень, а відпустити Літо не можеш. Занадто багато воно принесло чудових миттєвостей
. Та нічого не поробиш - в черговий раз зустрічаєш тітку Осінь з "штучною" посмішкою на обличчі. Кожного разу, вриваючись нестерпними вітрами у гості, вона змушує натягати на себе безліч одежок... А може....може то ми у неї в гостях?!...
П.с. Вибачте, нахлинуло
