[Trolik]

Мій науковий керівник мені розповідав про експедицію в Астраханський заповідник у 80-х роках минулого тисячоліття. Самі розумієте - риби там в той час було валом. І місцеве населення її промишляло сітками. А різниця між браконьєром та рибалкою була дуже проста: продаєш рибу - браконьєр, ловиш тільки для себе -нормальний рибацюга. Дійсно, люди з діда-прадіда звикли ловити собі на стіл рибу сітками. За відсутності землі в тих волзьких плавнях там і господарства у звичайному розумінні цього слова немає. Єдине джерело білку - риба. Але і відношення до неї шанобливе - сьогодні зловиш забагато, продаси, поставиш сітку з меньшим вічком - завтра ловити вже не буде чого. Інша справа - наша бидлота на запакованих крейсерах, вся у Дайві і Сімано, цепури в три пальці. Приїдуть, покидають джиг з півгодини і зі словами "Не клюйот! А надо что-то і на уху!" починають ганчірки сіяти. Це вже за межами розуміння....