[Igor]

Михайло Свистович

Ой, яка чудова осетинська мова. Південні осетини так хотіли позбутися грузинського панування, так від нього страждали, що не створили за 25 років незалежності в...ід Грузії жодної школи з осетинською мовою викладання. А коли почали розробляти програми, аби в деяких сільських школах у початкових класах викладання велося осетинською, а потім поступово частково заміщувалося російською, а в деяких міських, навпаки, аби в початкових класах викладання велося російською, а потім поступово частково заміщувалося осетинською, батьки заверещали, що це загрожує дітям поганими знаннями російської. В Північній Осетії ситуація не набагато краща. По селах збереглося з десяток осетинських шкіл. В містах жодної. І це при тому, що осетинською мовою володіє півмільйона осіб. Поки що володіє, бо ця кількість ось вже багато років як зменшується зі швидкістю 1% на рік. І до дупи, що осетинська мова в обох Осетіях проголошена державною поряд з російською. Отак і в нас може статися, якщо далі гнутиметься лінія "какая разніца, ліш би патріот". Осетини, до речі, великі патріоти своїх республік. Більші за українців. Байдужих там менше, ніж в нас. І при цьому без мови поступово зникають, перетворюються в росіян.