оце так співпало
стояла жара неймовірна, спланували невелику відпустку і ось тобі на
, метеопрогноз дає невтішний результат на запит. дружина відмовляється від такого відпочинку. руці не складаю. видзвонюю електрофікований вагончик з 4-ма ліжками і обігрівачем. вговорюю не відмовлятися від поїздки. цей вагончик став, як рятувальною соломинкою, так і вирішаючим фактором.
додатково до всього взяв трійник, переноску і ел. плиту, вони нам так і незнадобилися.
приїхавши на місце, його забракували. територія обгороджена парканом, до озера метрів 250. якщо позакладать, то да можна, а так , ніякого єднання з природою. добре що це розумію не лише я.
після попередження та нагадування непогоди вирішуємо їхати поблище до води.
з великим інтузіазмом збиралися шишки для сімейного очага
не дивлячись на несприятливу й прохолодну погоду всі були дуже щасливі.
завжди цікавить таке питання, якщо приїхали машиною, невже так тяжко в пару пакетах вивезти за собою сміття, радує одне, що його не лишили розкиданим.
знайшли і ми оте ковбасне дерево
, нам взагалі пощастило, трапилося мацикове
.
і ось настала ця ідилія, не дивлячись на прохолоду
настав час шашлика
і чайок під спів солов"я та гаряче багаття.
з самого ранку старт і як приємно констатувати позитивний результат.
далі довільна програма але обов"язково не далеко від води
вітамінний коктель з прогулянкою по лісу
такі виходили смачні і поживні перекуси, що ми потроху перейшли на майже двохразове харчування, я мабуть щодня набирав лишні кг. не дивлячись на щоденні пурнання.
[/url]
кому пиво, кому мед
ось сигнал "Аврори"
, задув вітер, загреміли небеса, дружина каже, треба рвать когті до вагончику, а я як відповідальна особа вже попередив, що можливо хтось схоче відпочити в таку несприятливу погоду, бо ми вже вирішили в палатці ночувати. добро пожалувать, ключі в бедончику.
зібралися по-піонерські, приїхали, а ключів вже ніц нема
, я в легкій формі висказав свою думку про загадковий жіночий світ і гайда на місце стоянки. дрова ніхто не встиг спалити і це дуже тішило, як піонери, в свинячу пору з вітром та дощем ставимо палатку, дружина тільки відбивається, ну я ж за ради дітей. меншинька проснулась і в повному недорозумінні питає о ми знову тут?
повечеряли і в палатку. дощ йшов невеликий але з непреривною постійностю.
ранок приніс свої плоди. за відсутності основного об"єкта полювання, мусив надрубити вугровиком 0,8 кг. окунчиків.
ось так ростуть гриби після дощу за ніч.
стандартний розпорядок
ось такі "редіски" в нетверезому стані розсікали попід самими берегами, тим самим розганяючи рибу.
дехто навіть в одному жилеті без плавок літав. можливо я нерозгледів стрінгів.
але як кажуть "что нам ветер, что нам зной"
у хорошого газди ніж наточений і філєєчнік, який був забутий не знадобився.
мошкара працювала по графіку 1,5-2 години, прилітала непомітно, наніч підмінювали комари але ненадовго.
останній ранок теж видався продуктивним
всі полювання від 4 до 5 годин. деколи вже руки опускалися і думав на базу прониром. коли брав угря згадував слова нашого форумчанина. морська охота посвоєму цікава, навіть чимось інтелектуальна не дивлячись, що немає таких трофеїв.
трохи розпогодилось і перед дорогою дозволили дітворі зкупнутися, ось як вилилося тижневе очикування.
а так виглядає дитина яка б ще купалася годину але її раптово дістали з води
отак, якби не пробив вагончика в якому і не жили ніхто б нікуди не поїхав.
писати є багато чого але завтра на роботу.
модератори можете перемістити в тему "встречи" так як вийшло аж п"ять днів побути цілоденно з сім"єю.
Удачі!
на прохання, фото викладу в вкладках форума.