Настояща історія, або їбіческа балада про виникнення чорного моря!
Мій предок був почтенним укром,
Лопатой вправно він махав,
І пока дехто балувався цукром,
Він ціле море чорне відкопав.
Бо це ж така порода в українців,
Бо що ж не зробиш аби в хаті не сидіть.
Бо нада ж шось тримати міцно,
А не лише завістліво пиздіть.
Мій предок мабуть мав проблеми з бабой.
Бо наш мужчина, раптом шо бува,
Струмент бере і йде хуярить дрова,
Або кілки у землю забива.
І баба така вредна і падлюка,
Усе гризе красівого дідка.
"Нема калінізації у мене,
З тазка усе на світі витіка.
Помицця ніде, ніде випрать споднє
А ти усе лежиш тут і лежиш,
Пішов би краще викопав города,
А то вже тлустий як осіння миш"
А нєрви ж то їй Богу не желєзні
То дід сто грам із спересердя наїбнув,
У руки взяв він заступ величезний.
І трошечки.. німножко... псіхонув.
http://repka.club/blogs/poeticheski-...chornoho-moria