У минулому звіті я писав що завдяки щасливому випадку упіймав чийсь спіннінг балансиром. Цього разу.... пешню, що правда, -свою
Майже на початку риболовлі, розслабившись на товстій кризі, з усієї дурі лупонув у стару ополонку. І все, тю тю... як торпеда на дно
(Скільки ж, як виявилось, я знаю лайливих слів
) На поміч з різними ідеями прибілги хлопці. А глибина у тому місці метрів з вісім. Спробувавши упіймати її відбійником переключилися на...правильно, балансир! Ополонка в яку пірнула пешня не дала результату. а от пробурена за пів метра від неї, у напрямку занурення залізної, тут же принесла "покльовку". Спустили по жилці відбійник і таки витягли помічницю
Ось такий простий рецепт, можливо колись комусь і знадобиться
Тепер по рибі. Слабенько, навіть дуже. Окуня знайшли лише в одному місці, що правда клював він доволі азартно, але не довго. Одразу як полосатик затих - на тих самих місцях почала проявляти активність зубата(гадаю це й була причина відсутності подальшого кльову окуня). Вся амністована по малолітству. Жодного зрізу не було. Заслуга невеличкого повідка з флюру.
В фавориті знову мій улюблений колір(на фото) . Ось такі сьогодні нас спіткали пригоди. НХНЛ.
