Так сталося,що знайомство з таким представником іхтіофауни,як в'язь,в мене розпочалося,без малого,лише рік тому назад. За цей час було піймано до десятка цих красивих і
доволі таки рідкісних,для наших широт,рибин вагою від 300 до 2.200 гр.
Хто займається ціленаправлено ловлею цього "хижака",то,думаю,підтвердить ексклюзивність покльовки,поведінки при виважуванні і силу язя.
Тому,часті спогади про минулі мої "заслуги" в зазначеному виду ловлі і те,що настає пора,коли збільшуються шанси спіймати його на штучну приманку,не залишили інших варіантів,як будь-що минулими вихідними зробити спробу,щоб помилуватися
на хвилинку виглядом цієї риби на березі.
Отже,субота ...
Зібравши необхідний арсенал приманок,з снастей вибір однозначно за Океа тестом до семи грам,бо ловля буде проходити в корчах,те се,і вирішив взяти .............................................. підсак. Можливо,хтось мене звинуватить в цьому,інший-просто посміхнеться,зі словами,що це "не по-ультралайтовому" чи не "по-спортивному",але іншого варіанту немає оскільки,по-перше,рибалити буду з обрива висотою близько 2.5-3 м,тому рибу підняти не зможу,чим втрачу приманку і,саме головне,знищу трофей,по-друге,я вже неодноразово розповідав про те,що не люблю ловити малу рибку і ультралайт для мене-це
ЛИШЕ,а не в прилові, полювання за достойним трофеєм при допомозі легких приманок і делікатної снасті.
Коли прибув на вибрані місця,то побачив,що вода значно стала прозорішою,чим,з одного боку-полегшує поставлену задачу,а з іншого-не зовсім.
Походив,подивився і вирішив на одному з місць,яке приглянулося,розпочати.
Через 9-10 закидань у воду маленького дерев"яного Твінкла,"відтюннінгованого" мною безбородими гачками,отримую покльовку і рибина на гачку,ось вони-несамовиті потуги з ривками в сторони,щоб добратися до найближчого корча (типова поведінка язя),не даю цього,трішки піднімаю рибину,ось він .............. язь,приблизно грам 700-800. Але,"не довго музика грала",і його пручання приносять бажаний для мого опонента результат-сход.
Це,звичайно,не псує мій настрій,і я,сповнений надій,починаю далі скородити водну гладь води в тому ж місці. Через декілька проводок ще отримую типово язьову покльовку,і знову сход,але відчуваю,що рибина була значно більшою,хоча так я її і не побачив.
Кидав-кидав,але нічого не виходило більше. Вирішив почіпити тонучий Вайс Міннов і ... є.... Але це вже не язь,а головник грам чотириста,який знову сходить. Що це за ... твою мать ?!
А,можливо,і добре,бо не потрібно буде руки вимазувати.
Далі довга пауза у всьому цьому,але облюбоване місце не покидаю,буду настирним.
Починаються екперименти,зміна приманок. Оппа ... На паузах,коли воблер починає повільно тонути (ловлю майже такими воблерами),помічаю проявлення інтересу з боку двох-трьох немаленьких рибинок одночасно,які підпливають до воблера,але різко розвертаються і втікають. Значить,риба є,але потрібно підбирати "ключик". Щоб ідентифікувати тих,кого цікавлять мої воблери,ставлю плаваючий 56 Рідж і починаю їх дратувати. Вище піднімаються,так це ж язі,це стовідсотково вони. Отже,роботи не початий край. Ну не знаю,або я такий,чи вони надзвичайно хитрі чи "трапЄзнІчатЬ нЄ желаЮт",але в мене нічого не виходить,-риби вперто не хочуть подарувати свій впевненний ривок,який через снасть відчує моя рука.
Я змінив орієнтовно п"ятдесят приманок,але нічого.
Коли дійшла черга до раритетної Бебі Сіми,яку мені подарував один шанований дядько,то я побачив те,що мене взагалі заставило засумніватися в кінцевому результаті суботньої рибалки:коли воблер підвіс у воді,до нього підплило два язі,на вид грам по п"ятсот,і один з них,впершись своїм носом в задню частину воблера,почав його пхати вперед. Мої нерви дали йому паузу,щоб мій воблер таким чином проплив лише сантиметрів п"ятдесят а далі-підсічка,оскільки я був впевненний в тому,що риба засічеться. Ага ... Не тут то було,воблер спокійно відплив від свого "тягача",який далі попрямував так,ніби нічого не сталося.
Все це почало дратувати,але "ми далі йшли,ніщо не спинювало нас,...". Останньою надією був,вибудований мною,логічний ланцюжок про те,якщо я вранці мав покльовки,тобто язь їстоньки хотів,то під вечір він обов"язково розговіється знову.
В годині сьомій вечора,веду "безбородий" Д-Інсайт,відчуваю щось схоже на легесенький зачеп (вся річка закоряжена) і .... різка подача. Сход ... Ну це просто п...ць.
Особливо,зіпсувало настрій те,що це був
однзначно трофей (не менше 1 кг,а для наших країв-це так !!!). Чотири-п"ять закидань і знову легенький "зачеп",а далі те,про що писав вище.
Рибина давить не слабенько,намагаючись пірнути у водяні хащі,але ми їй не даємо. Гарненький в"язь вже біля берега,але сильний водяний потік грає йому на руку,що,за одно,додає "перцю" для виважування і моїх намагань завести рибину у підсак. Є ... !!!
Щвидке зважування,яке показало результат 1.200 грам,аби-яка фотосесія,рибка в підсак і спокійно спускаю назад у воду,щоб він далі,коли-небудь,подарував не менше задоволення.
Більше нічого не було,але це жодним чином не зіпсувало мій настрій ...
CIMG1101.jpgCIMG1102.jpgCIMG1104.jpg
P.S. На черзі-неділя ...