поїхав своїх забрати з села, а заодно вирішив заскочити на річку на пару годин, яка протікає через саме село.
як кажуть надія вмирає останньою, хотілося як не взяти то хоч зустрітися з сомом, ну трошки лукавлю


. видимість місцями краща, а місцями мутнувата, ну для полювання пригодна.
на течії з під трави вискакували маренки 200-300 гр. нічого заліковного не виявляв. час піджимав, потрібно вилазити, а корчики так і просили заглянь сюди, а там ще мають бити...

. вирішив ще годинку і баста.
на одному з занурень сплавляюсь по течії, на грані видимості видивився, що ніби хтось обходить мене, карп чи амур, а звідки?
починаю розшукувати якийсь корчик. на другому нирку знаходжу розвиваючийся на течії кущ водоростів, прив"язуюсь до нього. водорості зачепилися за гілку під якою стояв кілограмовий судачок і ніби головні в пів води, але ж я знаю кого шукаю, по-троху просуваюся вперед і ось він, заліковий хвостик, в такій жаркій воді риба завжди реагує швидше ніж ти вибираєш 100% місце пострілу але цеж сазан не порветься, роздуми в сторону, так сказати на випередження стріляю. глибина не велика метра 3.
пересадив на кукан і ще раз оглянув корчик, рішення було правильне, ніякого завалу не було, невеличка намойка в піску за гілкою, тобто ніхто б не чікав, але де другий стояв так і не знайшов. мабуть десь на течії в русі, тому і відчув мене на відстані чим і видав свою подругу, 5,8 чомусь ще з ікрою. на тому і закінчив полювання.
наварив бульйону на роботу, а вийшло заливне то й не розігрівав, в таку жару було дуже ктуально