|
Псел, рідний Псел...
Сьогодні побував у відрядженні у Глобинськму районі. На вдачу особливо не розраховував, бо о цій порі на Пслі скажена течія і всі приямки "киплять", а на пляжах струмінь змітає все на світі. З лайками, пробираючись крізь чагарі, вдалося знайти невеликий, вигрітий сонечком тихий закуток, який подарував обдерту після нересту, худу як швайка щучку на 1, 4 кг. Одуди, білі чаплі, лелеки, що хазяйновито пораються у гнізді, свіже повітря та відсутність водоплавної бронетехніки - повністю перезавантажило мої мізки на навіяло ейфорію. Я безмежно люблю Псел, мій рідний Псел, ріку мого, вже тепер такого далекого дитинства...
|