Поролон

Український поролон
Забрудський Андрiй, м.Тернопiль

        Постійне вдосконалення рибальських приманок для спінінга досягло такого рівня, що перейшло в руки виробників, які володіють майже космічними технологіями. На ринку риболовних товарів все частіше з’являються вироби, які за якістю і ціною наближаються до максимального рівня. Куди вже далі?! А для пересічного рибалки головне щоб в його арсеналі були ефективні і доступні приманки. Скільки кожен з нас за рибальський сезон втрачає приманок? Досить багато. Це б’є не тільки по кишені, але й і по моральному стану рибалки. Хто з нас, одірвавши уловистого воблера за 50 гривень, подумки не згадав деякі з іншомовних слів... Риболовля зіпсована. І справа навіть не в ціні, а у тому що найчастіше одриваються саме ті приманки які дійсно ловлять. Що ж робити? Потрібно мати в запасі по декілька однакових приманок і зробити їх вартість меншою. Але як це зробити практично? Найпростіше виготовити приманки самому. Але не всі вміють і мають час це робити. Скажемо, на виготовлення одного воблера, який би ловив рибу і не розтріскався після першої риболовлі у вас піде декілька днів. Є ще і силіконові приманки – твістери, віброхвости. Але вони також не дешеві. Вихід є. Це приманки з поролону.
        Вже досить давно деякі з українських рибалок активно використовують поролонові приманки. Але вони ще не набули такої популярності як в Росії. Я спробував проаналізувати причини, які вплинули на такий повільний розвиток поролону в наші країні.
        Мені здається, що основною проблемою в освоєнні поролону є мала інформованість про його виготовлення і використання. А ще, можливо, недовіра до цієї приманки. На рахунок довіри, це справа кожного окремого рибалки. Поки не спробуєш не пізнаєш. А для того щоб спробувати, потрібно виготовити декілька приманок в піти на риболовлю.
        В російські рибальські літературі вже досить давно йде дискусія про поролонові приманки. Варто подивитись на “Бородатій сторінці” Віктора Власенко, скільки там розмаїтих поролонових рибок, і які вони красиві, мистецьки зроблені. Це і відштовхує більшість потенційних наслідувачів поролону. Подивиться людина на цей витвір рибальського мистецтва, і відразу подумає: - “Ні! Я так не зможу. В мене так не вийде”. Але шановні. Це ж не воблер, де кожний міліметр поверхні відіграє вирішальну роль у грі приманки. Це поролон, він взагалі не має активної гри. Це пасивна приманка, гра якої залежить на 99 відсотків від самого рибалки. Варто сказати, що поролон для себе відкриють скоріше рибалки які знайомі з технікою “джиг”. Не буду розповідати про цю техніку, є досить статей написаних людьми які “з’їли собаку” на “джигу”.
        В цій статті я розповім як виготовити поролонову приманку в домашніх умовах без особливих витрат часу і коштів. І повірте мені, це зможе кожен хто хоча б раз тримав в руках ножиці і ніж.
        Для початку вирішимо, що нам потрібне для роботи: дуже гострі ножиці з вузькими кінцями, дуже гострий ніж для паперу, лінійка, круглогубці, “супер клей”, декілька спиртових водостійких маркерів. А ще в пригоді стане мідний дріт діаметром 0,5 мм (зв’язківська кросировка), декілька канцелярських скріпок, круглі тягарці з розрізом (дробинки) різної ваги від 5 – 20 грам. І звичайно шматки поролону різного кольору. Поролон підійде будь який, головне щоб він був не дуже старий. Найкраще дрібнопористий, він добре обробляється і довше служить. Особисто я використовую різнокольорові мочалки для миття посуду.

Поролонові рибки можуть бути різної товщини і довжиною від 5 до 10 см. Виготовимо 10 сантиметрову поролонку. Для початку поріжте поролон шматками розміром 2 х 2 х 10 сантиметри. Краще всього зробити це ножем для паперу, попередньо розмітивши поролон маркером. Не переживайте, якщо у вас вийде не зовсім правильний паралелограм. Риба геометрії не вивчає.

Далі потрібно зробити ножем зрізи “на клин” з двох боків приблизно від середини, залишивши на вершині 1-2 мм.

Потім робимо рибний профіль, але уже ножицями. Також, стинаємо гості кути по боках.

Ну от, майже схоже на кінцевий продукт. Залишилось трохи підстригти нерівності. Якщо ви бачили як садівник підстригає кущі, то у вас є нагода навчитись цьому. Потихеньку, ножицями, шматочок за шматочком відсікаємо усе лишнє.

Тепер перейдемо до “озброєння” вашого поролону. Купіть в рибальському магазині декілька “вухатих” тягарці. Стоп! Які, які тягарці? Хто їх бачив? Добре скажемо по іншому – відкопавши на книжкові полиці, або в Інтернеті статтю про виготовлення форм для “вухатих” тягарців, зробимо тягарці якої завгодно ваги. Стоп! Знову не те.... Які форми? Ви що! Ми ж не ливарники, ми банкіри, фінансисти, економісти ... А що ж роби? Йти у рибальський магазин і купити звичайні тягарці – дробинки з розрізом по середині. Для початку візьміть від 5 до 20 грам. Підберете потрібний на риболовлі. За одне купіть декілька гачків для джиг головок або звичайних довгих. Я впевнений що у вас вдома також назбирається багато такого непотрібу по шухлядах. Ще вам знадобиться декілька канцелярських скріпок середнього розміру.
З “джигового” гачка зробимо “поролоновий” з допомогою запальнички і плоскогубців. Нагріваємо до червона і вирівнюємо. Якщо у місці згину залишиться невеликий зигзаг, не потрібно шукати наковальні і рівняти, нехай так і залишиться.

Тепер підготуємо гачка до кріплення поролону. Для цього потрібно мідним (без ізоляції) дротом 0,5 мм, обмотати місце розгину і закріпити його краплею “супер клею”.

Далі настромлюємо поролонову рибку на гачка так як силіконову. Для того щоб рибка не сповзла, обмотуємо ніс зверху тим самим дротом і додаємо краплю клею.

Приступаємо до виготовлення тягарця. З канцелярської скріпки за допомогою круглогубців скручуємо арматуру.

Вставляємо її в тягарець – дробинку, і стискаємо. “Вухатий” тягарець готовий.

Можливо виготовлений вами тягарець не буде мати такого товарного вигляду як куплений або вилитий в домашній ливарні, але рибі байдуже.

Залишилось з допомогою завідного кільця з’єднати ваші вироби. І до бою! Скажу лише, що гачок потрібно розташувати вістрям до низу, щоб ваша поролонова рибка не втрачала рівновагу у воді.

Можете розмалювати ваше творіння на смак. Також приклеїти до нього хвіст від твістера. Зробіть для початку декілька рибок різного розміру і проекспериментуйте.

Наробили ви усяких поролонових рибок і тягарців, прийшли на риболовлю, а що далі? Далі, берете свій улюблений спінінг, зачіпляєте поролон, тягаєте його до повного одуріння і нічого… Так от сама поролонова приманка ловити рибу не вміє, їй потрібно допомогти. Для цього потрібно зрозуміти, що для поролону існує лиш один вид проводки – “джигова” сходинкою. Є безліч підвидів цієї проводки, але в основі закладений принцип чергування підмотки котушкою (або підіймання кінчиком спінінга) і паузи під час руху приманки. Про це докладніше можна прочитати і літературі про “Джиг спінінг”. Якщо у вас у човні не знайшлось такою книжки, не розчаровуйтесь. Візьміть у руки вуглепластиковий спінінг, бажано с швидким ладом і легкий 5-25 грам, довжиною 240 см. Чому саме такий? Тому що при ловлі “джиговою” проводкою найбільше “ударів” у вас буде під час вільного падіння приманки і ваш вуглепластиковий спінінг, як добре налаштований музичний інструмент, передасть вам у руку самий легенький дотик риби до вашої приманки. Якщо у вас на котушку намотана ще й плетена нитка (діаметром 0,1- 0,17мм), то це перетворить риболовлю на справжнє свято. Далі прив’яжіть тонкий металевий поводок і через застібку вашу поролонову рибку. Тягарець слід підібрати відповідно до умов. Я розраховую вагу тягарця з розрахунку 1 грам на 1 метр глибини. Але це без течії. Скажімо, у вас 10 метрова яма з переходом на 4 метри. Тоді ви стаєте човном на якір в 10-15 метрах від схилу, на глибині. Закидаєте приманку на мілину і сходинкою, поступово підтягуєте до човна. Як саме? Після того як ваша приманка торкнулась поверхні води, швидко вимотуєте “живіт” що утворився при закиданні. Далі даєте їй впасти на дно (це ви зрозумієте по легкому провисанні жилки). Робите 2-3 швидких оберти ручкою котушки. Знову чекаєте поки впаде. І так знову і знову, поки не почуєте як хтось легенько або сильно вдарить по ваші приманці. Тоді не спіть, а щосили підсікайте! Звичайно не настільки сильно, щоб відірвати рибі голову.
Ви можете урізноманітнити свої поролонові приманки, озброївши їх двійниками, трійниками. Можете поставити їх декілька, але мені здається що потрібно дати і рибі шанс на виживання. Додам ще, що ваші поролонові приманки не довговічні. Також потрібно пам’ятати, що після риболовлі їх бажано просушити. Існують рибні парфуми – атрактанти, які збільшать ваші шанси. Але з ними треба бути обережними, не переборщіть. Щасти вам!!!

(с)Дом Рыбака - 2002