Украинский СИЛИКОН...
П.Пацюк, "Свiт рибалки" №2-2002

salo-1.jpg

        Пише вам Петро Пацюк із м.Українка Київської області.
        Я хотів би поділитися з українськими рибалками-спінінгістами своїм секретом ловлі окуня, судака та щуки. Кілька років тому я прочитав статтю в одному з російських видань про те, що в Канаді рибалки дуже вдало ловлять щуку і окуня на шматки свинини; навіть деякі фірми вже випускають готові шматочки цієї принади у герметичній упаковці, заливаючи її спеціальним розсолом. От я і подумав, а чим ми гірше за канадців!
        Того року перед Пасхою у куми в Ржищиві ми кололи кабанчика. Насмажили з кумом свіжини, випили по сто грамів, та поки наші дружини начиняли ковбаси, вирішили спробувати цю заграничну принаду на нашій рибі. Набрали з собою свіжини та сала, взяли спінінги і пішли до Дніпра. Запах свіжого свинячого м'яса почав приваблювати сухопутних хижаків. Ціла тічка диких собак зібралася навколо місця нашої риболовлі, вони гавкали, скавчали, дивились на нас з підозрою і намагалися утягти торбу з принадою. Тому кум взяв дрючка і періодично відганяв нахабних тузиків від місця риболовлі.
        Я спочатку спробував ловити на м'ясо, але воно погано трималося на гачку джиг-голівки. Супер-клей його не клеїв, отож довелося примотувати його до гачка мотузкою. Але покльовок все не було. Ми подумали, що, мабуть, ще не почався вечірній кльов тому вирішили трохи заморити черв'ячка. Добре закусивши і наготувавши свіжиною клятих собацюр, ми майже одночасно з кумом вигукнули — ЕВРИКА!

 salo-2.jpg
        Гострим ножем із шматка сала з прорістю ми вирізали по рибинці подібно до імпортних силіконових принад, що продаються в Києві. Тільки моя принада торкнулася дна і я зробив буквально два — три обороти котушки — раптова покльовка! Щось важке і сильне заходило в темній глибині бездонної ями. Жилка рипіла і із свистом різала поверхню води. Через 15 хвилин виснажливої боротьби ми з кумом побачили великі сірі очі і здорові гострі зуби на хижацьких щелепах велетенського судака! Кум кинувся до води, щоб руками підхопити це чудовисько і витягти на берег. В останню мить він підсковзнувся і впав на судака. Жилка не витримала і луснула, як струна. Дякувати куму! В останню мить він накрив чудовисько тілогрійкою і захлинаючись у холодній воді міцно притиснув його до своїх грудей. Ледве витягнув тоді я намоклого і важкого кума в обнімку з судаком на берег. Але яке ж то було щастя — судак наш! Ми загорнули його, як немовля, у ватну тілогрійку, схопили спінінги і мерщій побігли додому до дівчат грітися. Спочатку нас мокрих і перемазаних у багнюку дружини лаяли і не пускали в хату, але як побачили рибину — одразу відпустили нам всі гріхи! Заважив судак 8,5 кг!
        Після того випадку ми з кумом не витрачаємо грошей на всі ці новомодні принади, а дуже вдало ловимо судака, щуку і окуня на рибок вирізаних із нашого ріднесенького сала! Ця принада гарно тримається на гачку, не пересихає і добре приваблює хижаків. Краще брати сало з прорістю і міцною, гарно обсмаленою на соломі шкуринкою. Вирізуючи рибок, треба залишати на носовій частині клаптик шкіри, для міцності. На підперчене чорним меленим перцем сало краще ловиться щука, а на перчене червоним перцем (угорське сало) краще бере судак та окунь. Зберігати вирізаних рибок краще в невеличкій герметичній банці, заливши їх спиртом або домашньою горілкою, щоб не посклеювалися. Перед риболовлею їх треба промити річковою водою і змастити старим смальцем.
        І останнє. Не залишайте спінінг на березі без нагляду із наживленою на гачок рибкою! Бо ті кляті барбоси і дикі коти теж дуже гарно на нього клюють, а от відчіпляти тих звірюк з гачка дуже неприємна справа — куму восени так пику розідрали, що й досі весь Ржищів сміється.
(с)Дом Рыбака - 2002